КЛІНІЧНА І СУДОВА ПСИХІАТРІЯ

Що ще необхідно оцінювати – реакцію потерпілих на скоєне – так звані психогенні реакції. Вони бувають дуже різними. У малолітніх часто її і немає, оскільки вони не розуміє характер і значення скоєних із нею дій. Якщо й буває, то у формі гострої шокової реакції, яка проявляється у крику, збудженні. Продовжити читання »

Є категорія неповнолітніх, яким притаманна така якість, як віктимність, тобто вони провокують правопорушення щодо себе. Це підлітки з неглибокими резідуально-органічними розладами, психопатоподібними порушеннями, легкою розумовою відсталістю. Продовжити читання »

Експертам ставлять запитання: чи міг потерпілий правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них правильні свідчення? Це питання також потрібно вирішувати диференційовано. Необхідно проаналізувати справу, якщо потерпілим чітко описуються обставини, якщо показники протягом слідства не змінювалися і свідчення варіюють тільки в деталях, то дається висновок, що потерпілий міг правильно сприймати обставини, що мають значення для справи. Продовжити читання »

Віку, що визначає процесуальну дієздатність, немає. Потерпілий може бути і млад і старий, закон не говорить, з якого віку він може давати свідчення як свідок і потерпілий, і в якому віці це право закінчується. Проте закон говорить, що є малолітні, неповнолітні і дорослі. Кожна з цих груп має свої правові особливості, які записані в процесуальному кодексі, де говориться, як їх потрібно опитувати. Продовжити читання »

В останні десятиліття велике місце в експертній практиці стали займати свідки і потерпілі з важкими психічними розладами. Ще два-три десятиліття тому в судово-психіатричній практиці існувала формула: «до даних показань потрібно ставитися як до показань душевнохворого». І це було відображено в старих посібниках з судової психіатрії. Та ж прокурор Миронова, яка перевіряла Інститут ім. В. П. Сербського, одного разу сказала таку фразу: «Для потерпілого гірше немає ворога, ніж психіатр». Продовжити читання »