Проблеми позалікарняної профілактики СНД хворих на шизофренію
У своїх працях Т.П. Печернікова неодноразово писала про проблеми профілактики СНД психічно хворих. Особливу увагу вона приділяла контингенту хворих, що зробили повторні СНД і страждають на шизофренію. Вона вказувала, що коли у хворих на шизофренію переважають особистісні аномалії, дефіцитарні розлади, порушення афективної сфери, то «біологічна терапія, поліпшуючи психічний стан, виявляється недостатньо ефективною для профілактики повторних СНД».
У таких випадках значно більшу результативність слід очікувати від соціальних заходів, спрямованих на працевлаштування, відновлення сім’ї, оформлення опіки, усунення асоціального оточення. Також її позиція полягала у необхідності розробки для цього контингенту особистісних корекційних психологічних та психотерапевтичних методик з великою питомою вагою медікокоррекціонних програм.
Т.П. Печернікова звертала увагу на те, що при припиненні примусового лікування слід уважно розглядати преморбідні особливості цієї групи хворих та їх соціальне оточення в умовах позалікарняного спостереження. Аналіз і висновки Т.П. Печернікової підготували ґрунт і зробили можливим введення позалікарняної примусового заходу – амбулаторного примусового спостереження та лікування у психіатра (АПСЛ).
У хворих на шизофренію з переважанням негативних розладів АПСЛ сприяє ослабленню дезадаптують дії тривалої примусової госпіталізації і, разом з тим, виконує дисциплінарні функції, що дозволяють після їх виписки зі стаціонару здійснювати весь комплекс запропонованих Т.П. Печернікової заходів. За даними вітчизняних і зарубіжних авторів, застосування АПСЛ знижувало повторність СНД і суспільно небезпечної поведінки даної групи хворих в кілька разів.
Схожі записи
Категорія: Судово-психіатрична експертиза | Ярлики: АСПЕ, судово-психіатрична оцінка, шизофренія Прокоментуй!